Власне українська лексика

Власне українська лексика (незапозичена, корінна, споконвічна, питома лексика) – це слова, які виникли в українській мові надзвичайно давно, з появою тих понять, які вони позначають. До споконвічної лексики належать слова, що позначають лічбу, назви місяців, дії, частини тіла, спорідненість, членів сім’ї, психічні стани, якості людини, предмети, продукти, тварин тощо. Ось деякі із власне українських слів:
Мама, батько, білий, бог (пан), боятися, брат,

вересень, весілля, вівторок, відьма, вісім, внук, вогонь, вода, володіти, вулиця,

два, двері, двір, день, десять, джерело, дзеркало, дивитися, дід, дім, добрий, дочка, друг, дух, душа,

жало, жаль, жати, жити, жито, жувати,

завтра, заєць, заздрити, закон, залізо, залоза, заповідати, звір, звук, зелений, земля, зерно, зима, злий, злодій, злочин, знак, знати, золото, зріти, зуб, зять,

ім’я, іти, їзда, їсти, їхати,

квітень, кров, лазити, липень, листопад, лице, лівий, лід, любити, лютий,

мати (дієслово), мати (мама), місяць, молодий, море, мудрий, м’ясо,

нагорода, надія, намагатися, наука, небо, неділя, ненавидіти, нести, нива, ніж, ніс, ніч, нога,

обід, образ, овоч, один, озеро, око, орати, особа, острів,

павук, палець, пам’ять, писати, пити, плакати, плече, правда, птах, пшениця, п’ятнадцять, п’ятниця, п’ять,

рана, ребро, рід, ровесник, рука, рух, ряд,

сало, свекор, свідок, святий середа, серпень, серце, син, сирота, сіль, сім’я, слава, слово, сльоза, сніг, сон, сонце, старий, сто, сторона, сусід,

тато, твердий, творити, терпіти, тиждень, тисяча, товстий, тонкий,

убогий, урожай, утроба,

хвоя, хитрий, холод,

цілий, ціна,

черствий, чорний, чотири, чудо,

шия, щастя, щебетати, щедрий, щока,

юний, яблуко, язик, ягня, ягода, ядро.

Див. також: Фразеологія сучасної української мови

Запозичення слів є результатом економічних, політичних, наукових і культурних зв’язків між народами. Запозичення властиве всім мовам світу. Так, українська мова, розвиваючись, збагатилася словами з грецької (Бібліотека, корабель, граматика, лексика, історія, математика, драма, ода, Микола, Софія), латинської (Фортуна, герб, гумор, календар, колір, фальш, акт, турбіна, калорія, формула, інфінітив, Віктор), німецької (Бутерброд, майстер, верстат, шахта, фарба, абзац, шрифт), англійської (Мітинг, блокада, тролейбус, футбол, джаз, клуб, памфлет), французької (Бюлетень, режим, альбом, гравюра, афіша, п’єса), іспанської (Аванс, какао, карамель, силос), італійської (Акорд, альт, тенор, дует, концерт, піаніно) та з багатьох інших мов.

Багато запозичених слів стали загальновживаними (Вишня, лиман, кімната, тролейбус), інші вживаються як професійні (Теорема, метафора, формула, агрегат). Деякі запозичені слова мають у мові український відповідник (Процент – відсоток, дефект – недолік, лінгвіст – мовознавець тощо).