Ільзе Хірш — брутальна німецька білявка

Ilse Hirsch (*1922 in Hamm - †2000) was instrumental in “Operation Carnival” the assassination of the American-appointed Burgermeister of Aachen.

Ільзе Хірш (нім. Ilse Hirsch; 21 травня 1922 року, м. Гамм (Hamm), Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина) - член організації "Вервольф" (Werwolf) - німецького ополчення для ведення партизанської війни в тилу наступаючих військ союзників, створеного наприкінці Другої світової війни.

Коли їй було шістнадцять, Хірш приєдналася до німецької молодіжної організації Спілка німецьких дівчат (BDM - Bund Deutscher Mädel). Вона стала одним з головних організаторів BDM у місті Моншау.

Урок історії польським шовіністам

Адольф Гітлер відвідує молитовне поминання померлого Йозефа Пілсудського.  Берлін, 1935 р

Нещодавно кілька депутатів від Польщі у Європарламенті, маніпулятивним шляхом «просунули» у резолюцію про сприяння Україні у вступі до Євросоюзу пункт, в якому «висловлювався жаль» з приводу присвоєння Президентом України В.Ющенко звання Герой України провіднику ОУН Степану Бандері. При цьому стверджувалося начебто С.Бандера колаборував з німецькими фашистами. Такі дії польських євродепутатів викликали справедливе обурення української громадськості і недаремно. З одного боку, маємо факт незаконного втручання представників іноземної держави у внутрішні справи України. З іншого – це злісний і безпідставний наклеп на українського історичного діяча, борця за незалежність України.

Дії окремих членів польської делегації, засліплених ненавистю до українського народу, можна, принаймні, пояснити їх обмеженістю, "зацофаністю" так би мовити. Але те, що Європейський парламент став рупором крайнього польського шовінізму – це не вкладається в рамки правової і демократичної риторики, досі характерної для цієї інституції.

Ми не заперечуємо, що Степан Бандера і керована ним Організація Українських Націоналістів (ОУН) були свого часу грізними ворогами польського імперіалізму і для досягнення своєї мети – незалежності України - застосовували проти окупаційної польської влади силу. Але це була відповідь на насильства над українським народом, у якого польські шовіністи відібрали свободу. Тому дії С.Бандери є абсолютно виправданими з погляду права і моралі. Зрештою, в сучасних документах ООН, зокрема щодо прав поневоленого палестинського народу, визнано законними всі способи боротьби з окупантами, із збройним включно. Це право належить і українцям. Хто стверджує інакше – той расист.

Відозва Адольфа Гітлера до німецького народу у зв'язку з початком війни проти Радянської Росії 22 червня 1941 року

Німецький народе! Націонал-соціалісти! Охоплений важкими турботами, я був приречений на багатомісячне мовчання. Але тепер настав час, коли я, нарешті, можу говорити відкрито.

Коли 3 вересня 1939 р. Англія оголосила війну Німецькому Рейху, знову повторилася британська спроба зірвати будь-який початок консолідації і разом з тим підйому Європи засобами боротьби проти найсильнішої у даний час держави континенту.

Так колись Англія після багатьох воєн знищила Іспанію. Так вела вона війни проти Голландії. Так боролася пізніше за допомогою всієї Європи проти Франції. І так на рубежі століть вона почала оточення тодішньої Німецької імперії, а в 1914 році - світову війну.

Тільки через відсутність внутрішньої єдності Німеччина зазнала поразки в 1918 році. Наслідки були жахливі. Після того, як спочатку було лицемірно оголошено, що боротьба ведеться тільки проти кайзера і його режиму, коли німецька армія склала зброю, почалося планомірне знищення Німецької імперії.

У той час, як здавалося, дослівно збувається пророцтво одного французького державного діяча, про те що в Німеччині 20 мільйонів зайвих людей, і їх потрібно усунути за допомогою голоду, хвороб або еміграції, національно-соціалістичний рух розпочав свою роботу з об'єднання німецького народу і тим самим поклав шлях до відродження Імперії.

У Берліні опублікують список загиблих у радянських концтаборах на території Східної Німеччини

Надія Кандиба Німеччина, 16 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У вівторок у Берліні оприлюднять прізвища 43 тисяч загиблих, які втратили життя в радянських повоєнних концтаборах на території Східної Німеччини. Цей список має у своєму розпорядженні Музей Берлінської стіни.

 

До 1950-го року Радянський Союз утримував на території Східної Німеччини цілу низку концтаборів начебто для ув´язнення воєнних злочинців. За словами експертів Музею Берлінської стіни, реальність була дещо інакшою: воєнні злочинці утворювали лише незначну частку ув´язнених; за колючим дротом зникали також особи, яких безпідставно затримувала радянська окупаційна влада.