Поляки вперто не бажають розуміти українців

Пане Дуда, ви кажете, що щиро не розумієте, як вас можуть обіймати українці, у яких на одязі червоно-чорні символи ОУН і УПА. Що ж, дозвольте пояснити.

Ви — президент суверенної держави, союзника України. 

Але коли ви згадуєте Шухевича, Бандеру і «людобуйства», не спромігшись згадати про звірства Польщі в Галичині, про пацифікацію 1930-х, про ув’язнення, розстріли, придушення української ідентичності — ви не говорите правду.
Ви її уникаєте. 

А без правди — не буде ні взаємної поваги, ні справжнього союзу.

Ви згадуєте Волинь.
Але не згадуєте Пілсудського.
Не згадуєте Тадеуша Голувка, який закликав «приборкати українського дикуна» і виселити його до Сибіру.
Не згадуєте Березу-Картузьку — концтабір для українців.
Не згадуєте розстріляних у Сяноку, Перемишлі, на Лемківщині.
Не згадуєте ані акцію «Вісла», ані вбитих дітей.
Ви називаєте вбивцями тих, хто дав відсіч тим, хто прийшов на їхню землю з хрестами й нагайками.
Ви не хочете визнати, що якби Польща поважала українське право на землю і гідність - можливо, ніхто б і не взяв до рук зброю.

Ви кажете: «не прийму Шухевича».
А ким він був, на вашу думку?
Солдатом, який дав бій одразу трьом імперіям — польській, нацистській і більшовицькій.
Вас дивує, що він герой для українців?
А для кого тоді бути героєм?
Для того, хто здався?
Хто мовчав, коли палили села й церкви?
Ні.
Ми пам’ятаємо тих, хто боровся.
І так — боровся жорстко.
Бо мир із карателями не будується.

Ви ж не відмовляєтеся від пам’яті про Пілсудського?
Хоча саме він у 1919 році вторгся в Україну, саме польське військо придушувало ЗУНР, саме поляки катували українців у львівських тюрмах.
А коли українці наважилися відповісти —
ви кажете «варварство»?
Насильство породжує насильство, пане Дуда. Не навпаки.
І якщо ви не розумієте, чому вас обіймають українці у вишиванках із червоно-чорними стрічками — то тому, що ці люди вашу націю пробачили. Але своїх не зрадили.
Пробачили за кров, за сльози, за приниження.
Бо вони хочуть майбутнього.
А не повернення в колоніальну травму.

Українці довели, що вміють бути друзями.
А ваші військові — ні.
Жодна ракета, що влітала з РФ у небо України, не була збита Польщею.
Жодна.
І в цей час ви вказуєте нам, яких героїв можна шанувати, а яких — ні?
Це що, не цинізм?
Нехай вас не лякає червоно-чорний прапор.
Це не прапор війни.
Це прапор пам’яті й боротьби.
І якщо ви не готові це зрозуміти - отже, ви так і не збагнули, звідки береться свобода.
Не з наказу. А з готовності вбивати і вмирати за своє.
Тож якщо ви справді хочете бути з Україною, а не лише говорити про це — почніть із поваги.
Не до символів, а до вибору народу.
І тоді, можливо, ці обійми стануть щирими й для вас.

Геть сатаністку Третьякову з Верховної ради!

Соросівська сатаністка Третьякова хоче стерилізувати безробітних, людей без вищої освіти і тих хто хоче отримувати соціальну допомогу - щоб вони "не народжували дітей низької якості". Вона хоче позбавити українців трудових і соціальних прав, збирається ліквідувати Пенсійний фонд, забрати майно профспілок і підвищити пенсійний вік.

До обрання  народним депутатом Третьякова очолювала фінансовану Соросом громадську  організацію «Інститут громадянських свобод» - Civil liberties. Керується настановами Сороса, який прагне ввести гомодиктатуру щоб зруйнувати інститут сім'ї і обмежити чисельність населення у світі.

Читайте також: Соросьонок Третьякова пропагує фашистські євгенічні теорії

Цитата:
Ляшко про Третьякову: «Це фашистка, такі наглядачами працювали в концтаборах»

Введением военного положения Порошенко потерпел сразу три поражения — Der Spiegel

Владимир Путин прибегает в конфликте с Украиной к новым агрессивным методам, лишая порты на востоке доступа к морю. Президент Петр Порошенко пытается использовать кризис себе на пользу и терпит фиаско.

Этой осенью в российских кинотеатрах демонстрировалась благостно-патриотическая комедия. Она называлась «Крымский мост. Сделано с любовью!», сценарий написала руководительница пропагандистского канала RT (бывший Russia Today). В фильме показаны Керченский пролив и героические строители, возводящие самый триумфальный объект путинской эры — мост, соединяющий аннексированный полуостров Крым с материковой Россией. Старый крымский татарин, сексапильная студентка-археолог, развеселая украинская повариха — все любят и подначивают друг друга и в конце идут по свежеуложенному асфальту в светлое будущее России.

Но в прошлое воскресенье можно было увидеть другие кадры, сделанные на том же самом проливе. На этот раз там мостов не строили, а таранили и обстреливали суда. При этом невольно делали это настолько несуразно, как будто пытались снять черную комедию.

Но урок, который можно извлечь из происходящего, вполне серьезный: новый крымский мост не только соединяет, но и служит Москве для того, чтобы перекрывать Керченский пролив. В воскресенье Россия объявила Азовское море, находящееся севернее пролива и берега которого Россия делит с Украиной, практически официально своим внутренним морем. Украина ничего не может с этим поделать; от беспомощности и в то же время от желания извлечь для себя какую-то выгоду украинский президент ввел в стране военное положение. А Запад, кажется, пока не собирается ничего не предпринимать.

Кто хочет, может посмотреть на это сюрреалистическое происшествие в YouTube. Там можно увидеть, как воскресным утром корабль российских пограничных войск таранит маленький украинский военный буксир, в то время как командир на мостике восторженно подзадоривает рулевого. «Дави его! Так! Так!» — кричит он. Буксир направлялся из украинского черноморского порта Одесса в другой — также украинский — порт Мариуполь в Азовском море в сопровождении двух патрульных катеров.

Як Онищенко дав Жванії $6 мільйонів хабара для Порошенка, але той «недоніс» мільйон і позбувся всього

У своїй книзі Онищенко пише, що Давид Жванія був його попередником - «сірим кардиналом» у Порошенка.

Давид Жванія і Петро Порошенко

Народний депутат-утікач Олександр Онищенко в своїй книзі «Петро П'ятий» пише, що Давид Жванія пішов з великої політики через те, що «недоніс» Петру Порошенку один мільйон доларів з шести, які сам Онищенко давав як хабар за допуск до парламентських виборів. За його словами, саме Жванія був його попередником як довірена особа президента. Як йдеться в книзі, в оточенні Петра Порошенка Жванія зайняв почесну роль «сірого кардинала» - криптократа без формальної посади, що володіє, як пише автор книги, головним чинником комерційного успіху та політичного впливу в країні - "наближеністю до «тіла»".

«Останніми роками таким «тілом» став Петро Порошенко. З ним Жванія був на «ти», про що кілька разів публічно говорив у своїх інтерв'ю журналістам, називав себе другом президента і вважався організатором багатьох важливих, особливих і, так сказати, спеціальних доручень. На парламентських виборах 2014 року Жванія входив в керівництво виборчого штабу БПП і виконував спецдоручення. Ось тут-то ми і перетнулися. Не думаю, що він був радий нашій зустрічі. Це знайомство завершило його політичну кар'єру. І дало імпульс моїй», - пише Онищенко.

Як пише депутат, доля його звела зі Жванією через те, що напередодні виборів Центральна виборча комісія відмовила йому в реєстрації кандидатом у народні депутати через те, що Онищенко був за межами України більше 180 днів. При цьому автор книги виправдовується, що був відсутній через участь у спортивних змаганнях, у тому числі Олімпійських іграх.

Зачем украинцам навязывают пошлые дискуссии о еде

Разговоры по поводу «много едят», «дорого едят» и даже «ем – потому что могу себе позволить!» с лёгкой руки Ревы начали возникать в Украине регулярно.

Надо с немцев пример брать!

Наверное, нет человека в стране, который бы не слышал о памятном заявлении министра социальной политики Андрея Ревы по поводу того, что украинцы много едят. И найдётся не так уж много людей, кого бы это заявление не зацепило.

Напомним, что в августе 2017 этот весьма упитанный социальный горе-министр попенял соотечественникам насчёт обжорства и совершенно непонятно к чему привёл в пример немцев: мол, вот у кого надо было бы поучиться культуре питания!

К счастью, Европа для нас сегодня открыта, и в Германии бывал не один Рева. И те, кто не раз пользовались немецким гостеприимством, были немало удивлены министерским заявлением, ведь никакой особой «культуры питания» у немцев нет! Едят они побольше нашего! К тому же и основные блюда, и десерты традиционной немецкой кухни, как правило, тяжёлые, жирные и калорийные.

В деньгах тоже получается незадача: сколько ни считай, а проедают немцы вчетверо, а то и впятеро больше нашего. Конечно, в процентном соотношении к зарплатам немецкая «картинка» выглядит намного привлекательнее украинской. Но любому разумному человеку понятно: это не от того, что немцы едят меньше, а от того, что зарплаты у них в разы больше!

Давайте сравним. Средняя зарплата в Германии в 2017 составила 3703 евро до вычета налогов, в Украине – 7104 грн, что по курсу 32 гривны за евро соответствует 222 евро. Разница – почти в 17 раз! Но почему-то социальный министр не находит в этих цифрах ничего интересного и примечательного. Кто тут последний за чёрной икрой?

Нынешняя президентская кампания Порошенко станет кампанией по окончательной его самодискредитации — мнение

Порошенко отнюдь не дурак, и прекрасно понимает, что сама природа Юрия Витальевича неизбежно толкнет его на очередное предательство. Такова вся его биография, в течение которой он последовательно предавал Мороза, Тимошенко, Ющенко и даже Януковича. Луценко — это зеркало Петра Алексеевича.

Политики Украины — это большая и в принципе дружная семья. Что видно из того, что из политиков сидит только Ефремов. Пока. И проблема Петра Алексеевича заключается в том, что его знают в этой семье уже не меньше 20 лет.

Такое мнение высказал минувшей ночью в ФБ главред издания «ОРД», бывший пресс-секретарь СБУ и экс-советник министра внутренних дел Станислав Речинский.

Прежде всего, знают, что он абсолютно недоговороспособен. Что в тот самый момент, когда он о чем-либо с вами договорился, и начинается очередной «кидок».

По этой причине в начавшейся президентской кампании у Порошенко нет союзников. Он не может ни на кого всерьез надеяться. Даже на Луценко. Несмотря на то, что он кум, подельник и должник.

Партія Лещенка і Наєма – це компроміс між олігархами, – Сергій Іванов

Оновлений “Демократичний альянс” за участі Сергія Лещенка та Мустафи Найєма не є повноцінною інновацією в українському політикумі.

Таку думку висловив політичний блогер Сергій Іванов у коментарі ІНФОРМАТОРу.

“Я не бачу перспективи в цієї партії. Незважаючи на мою симпатію до деяких членів, це штучно створений феномен. Партія об`єднана на компромісах декількох олігархів, серед яких – Григоришин, Ахметов, Льовочкін. Вони згрупували під одним крилом “молодих пасіонаріїв”.

Була така ідея, ще перед 2014 роком створити партію Майдану. Тоді Мустафа і Сергій були зайняті переговорами з Юлією Тимошенко, а потім перейшли до блоку Петра Порошенка”, – розповів Іванов.

У ВР зареєстрували проект постанови про відставку Абромавичуса

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови №4153 про відставку міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса.

Про це повідомляє Еспресо.TV з посиланням на сайт парламенту.

Наразі текст документу відсутній на сайті Верховної Ради.

Автори законодавчої ініціативи - нардепи від фракції БПП Руслан Князевич, Василь Яніцький, Олександр Черненко та Наталія Новак.