Які фармгіганти продовжують працювати з РФ і чому МОЗ провалює важливий фронт з ворогом

Іноземні фармакологічні компанії продовжують допомагати Росії фінансувати війну проти України. МОЗ України має потужний правовий механізм, щоб вплинути на фармакологічних гігантів, які продовжують працювати у РФ та Білорусі і сплачують податки до бюджетів цих країн. Необхідний для цього закон був прийнятий ще у травні, але відомство Віктора Ляшка фактично його не дотримується. На фоні корупційних скандалів, які потрясли Україну за останній тиждень, ця історія має шанс перетворитися на чергову сіру пляму на обличчі українського чиновництва. Детальніше – в матеріалі.

Суть закону

Війна спонукає українців відмовлятися від всього, що має причетність до Росії. Не виключенням є і ліки. 22 травня Верховна рада ухвалила зміни до закону "Про лікарські засоби". Документ прописує механізм та підстави для тимчасової (на період дії воєнного стану) заборони обігу на території України ліків, виробники яких здійснюють пряму або опосередковану діяльність з виробництва лікарських засобів на території держави-агресора або Білорусі.

Простіше кажучи, якщо фармакологічна компанія зареєстрована в будь-якій іншій країні, але має якісь свої заводи в РФ чи Білорусі, то її лікарські засоби мають бути заборонені в Україні. Закон прописує для цього механізм припинення дії реєстраційного посвідчення.

Читайте также: Джулиус Ричел. Ваша бустерная жизнь: как бигфарма внедряет абонентскую модель рентабельности

Українським пацієнтам це не загрожує, адже законодавці прописали чіткі критерії щодо того, які лікарські засоби не можуть бути заборонені. Наприклад, це ліки, що мають менше, ніж два аналоги. Також не можна забороняти такі категорії лікарських засобів: біологічні та імунобіологічні; оригінальні (інноваційні); для лікування рідкісних (орфанних) захворювань; лікарські засоби, форма випуску та дозування яких не мають в Україні генеричних замінників; основні ліки для ВІЛ/СНІД.

Логіка закону очевидна: з агресором треба боротися на всіх фронтах і фармакологічна галузь не може бути винятком.

Заборона на іноземні ліки, виготовлені в Росії та Білорусі, має щонайменше два позитиви. По-перше, це великий репутаційний ляпас для іноземних фармкомпаній, які, наче ні в чому не бувало, продовжують бізнес на території держави-терориста. МОЗ України має правовий козир у руці і за бажання могло б сміливо почати інформаційну кампанію, аби присоромити світових фармгігантів за їх роботу на терористів. Репутація у бізнесі дорого коштує.

Читайте также: Обзор книги "Настоящий Энтони Фаучи: Билл Гейтс, Биг Фарма и глобальная война против демократии и общественного здравоохранения"

А по-друге, у разі виходу іноземних фармацевтичних компаній з РФ та Білорусі економіки цих країн зазнають суттєвих втрат. Це потягне за собою закриття виробництв на території РФ та Білорусі, ізоляцію росіян та білорусів від інноваційних технологій та суттєве зменшення податкових надходжень до бюджету.

Саме на податках слід зупинитися окремо. Вони показують масштаб проблеми.

Масштаб проблеми

У Росії зараз працює щонайменше п’ять світових фармацевтичних компаній, які не пішли звідти після початку широкомасштабного вторгнення РФ на територію України. Кожна з них за минулий рік сплатила до бюджету терористичної країни десятки мільйонів доларів.

1. Stada/Німеччина (Дрезден). Має 9 заводів в РФ та представництво в Москві. Сума податків за 2022 рік – 53,6 млн доларів.

2. Servier/Франция (Сюрен). Має виробництво у Новій Москві (ООО "Сервье РУС", раніше – ТОВ "Сердикс"). Сума податків за 2022 рік – 46,2 млн доларів.

3. KRKA/Словенія (Ново Місце). Має завод у м. Істра Московської області, а також працює у Новосибірській області на потужностях російської компанії "Вектор-Медика". Сума податків за 2022 рік – 42 млн доларів.

4. Берлін-Хемі/Menarini Group – Італія (Флоренція). Має виробництво у Калузькій області. Сума податків за 2022 рік – 36,9 млн доларів.

5. Гедеон-Ріхтер/Угорщина (Будапешт). Має завод у Московській області. Сума податків за 2022 рік – 32,6 млн доларів.

Отже, загальна сума податків, сплачених Росії цими п’ятьма іноземними фармкомпаніями, сягнули минулого року понад 211 мільйонів доларів.

За ці гроші можна придбати, наприклад, 211 ракет Х-22, які Україна поки що не може збивати. Саме такими ракетами російські терористи били 14 січня по житловому будинку у Дніпрі, а влітку – по торговельному центру у Кременчуку. З початку 2022 року Росія запустила по Україні понад 200 ракет Х-22.

Читайте также:  Афера на мільйон або чому Нацполіція розслідує змову міжнародної фармкомпанії та українських дистриб’юторів

Узагальнено виходить, що кожну з цих ракет, від яких загинули десятки мирних українців, оплатили іноземні фармакологічні компанії. І в Україні їм за це нічого немає.

Зміни до закону "Про лікарські засоби" набули чинності 8 червня. За цей час терористична Росія здійснила десять масштабних ракетних обстрілів усієї території України, запустивши щонайменше 630 ракет.

Хто за них платить? У тому числі іноземні фамкомпанії, які наповнюють російський бюджет і які продовжують постачати свою продукцію українцям з мовчазної згоди Міністерства охорони здоров’я.

Чому мовчить МОЗ

За вісім місяців, відколи діє закон, Комісія МОЗ ухвалила лише одне рішення щодо припинення дії реєстраційних посвідчень на ліки. Воно стосувалося 35 препаратів угорської компанії "Гедеон Ріхтер", яка має завод у Московській області. Як і прописує закон, кожен із заборонених препаратів має щонайменше два аналоги на українському ринку. А деякі – як, наприклад, таблетки Мертеніл – мають аж 34 аналоги. Тож проблем для пацієнтів немає.

Читайте также:  Кому принадлежит «Большая Фарма» Америки?

По інших іноземних компаніях – жодної реакції від МОЗу. Ракети продовжують вбивати українців, російський бюджет продовжує отримувати на це кошти, а українське відомство на чолі з міністром Віктором Ляшком не задіює законного механізму впливу, який має в руках. Кожен рух на підрив російської економіки є важливим, тому і виникає питання, чому Ляшко не використовує наданий йому Радою шанс. Чому зрештою не виконується закон України?

"Неприпустимо спонсорувати тероризм та продовжувати купляти ліки, фінансуючи тим самим країну-агресора, яка витрачає ці кошти на ракети й дрони-камікадзе, що летять на нашу землю", - говорив іще в жовтні один із заступників міністра. Але після цих слів Комісія МОЗ не застосувала обмежень щодо жодної іноземної фармкомпанії.

За інформацією співрозмовників РБК-Україна, у владі уже ведуться розмови про неприпустимість подібної ситуації. Більше того, в оточені президента навіть ведуться розмови про заміну Ляшка на більш стрімкого міністра, який не блокуватиме рішень, направлених на перемогу України.

Читайте также: Виктор Ляшко: от просроченных вакцин до главы Минздрава