Порядок державної реєстрації друкованого засобу масової інформації
Державній реєстрації згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підлягають усі друковані засоби масової інформації, що видаються державною мовою, а також іншими мовами на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення.
Порядок державної реєстрації друкованих засобів масової інформації регулюється: Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» (із змінами), Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 № 12/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 23.04.2007 № 194/5 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2007 № 410/13677).
Право на заснування друкованого засобу масової інформації (далі – ЗМІ) мають громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, не обмежені у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності; юридичні особи України та інших держав; трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).
Заява про державну реєстрацію друкованого ЗМІ подається засновником (співзасновниками) до реєструючого органу.
У заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ повинні бути вказані: засновник (співзасновники) видання; вид видання; назва видання; мова видання; сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів; програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість; передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання; юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити; місцезнаходження редакції.
Заява розглядається реєструючим органом у місячний строк з дня її одержання. У разі прийняття рішення про державну реєстрацію друкованого ЗМІ орган реєстрації письмово повідомляє про це засновника (співзасновників) та про необхідність сплатити реєстраційний збір за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ.
Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання письмового повідомлення реєструючого органу про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (повідомлення надсилається на юридичну адресу засновника (співзасновників) або адресу, на яку вони вкажуть у заяві). Реєстраційний збір справляється у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1287 (із змінами), а саме: за державну реєстрацію друкованих ЗМІ установлений збір у таких розмірах:
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження – 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів – 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (408 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій – 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (238 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту – 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, заснованого за участю громадян та/або юридичних осіб інших держав, а також юридичних осіб України, у статутному фонді яких іноземний капітал – 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (2040 грн.).
Розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ для дітей та інвалідів зменшується на 50 відсотків;
Звільняються від сплати реєстраційного збору друковані ЗМІ, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ видається засновнику (співзасновникам) після сплати реєстраційного збору та надання відповідного платіжного документа, який залишається реєструючому органу. Друкований ЗМІ вважається зареєстрованим з дня видачі свідоцтва про реєстрацію.
У разі неподання засновником (співзасновниками) протягом трьох місяців з дня підписання наказу платіжного документа про сплату реєстраційного збору приймається рішення про вилучення з Державного реєстру друкованих ЗМІ відомостей про це друковане ЗМІ та визнається свідоцтво про державну реєстрацію цього друкованого ЗМІ таким, що не підлягає видачі.
Засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність.
В Україні існує дозвільний порядок реєстрації друкованих засобів масової інформації, тобто, щоб почати випуск видання, його необхідно зареєструвати в органах Міністерства юстиції України. Хоч такий порядок і викликає критику деяких іноземних спеціалістів у тому плані, що від органу влади залежить чи виходитиме видання, чи ні, але поки що такими є вимоги законодавства України. Сама процедура реєстрації не є особливо складною, але іноді до нас все ж звертаються за роз’ясненнями з цього приводу. Крім того, відповідні підзаконні акти зазнають змін чи не щороку.
Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання письмового повідомлення реєструючого органу про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (повідомлення надсилається на юридичну адресу засновника (співзасновників) або адресу, на яку вони вкажуть у заяві). Реєстраційний збір справляється у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1287 (із змінами), а саме: за державну реєстрацію друкованих ЗМІ установлений збір у таких розмірах:
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження – 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів – 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (408 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій – 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (238 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту – 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн.);
- свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, заснованого за участю громадян та/або юридичних осіб інших держав, а також юридичних осіб України, у статутному фонді яких іноземний капітал – 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (2040 грн.).
Розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ для дітей та інвалідів зменшується на 50 відсотків;
Звільняються від сплати реєстраційного збору друковані ЗМІ, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ видається засновнику (співзасновникам) після сплати реєстраційного збору та надання відповідного платіжного документа, який залишається реєструючому органу. Друкований ЗМІ вважається зареєстрованим з дня видачі свідоцтва про реєстрацію.
У разі неподання засновником (співзасновниками) протягом трьох місяців з дня підписання наказу платіжного документа про сплату реєстраційного збору приймається рішення про вилучення з Державного реєстру друкованих ЗМІ відомостей про це друковане ЗМІ та визнається свідоцтво про державну реєстрацію цього друкованого ЗМІ таким, що не підлягає видачі.
Засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність.
Коментар
В Україні існує дозвільний порядок реєстрації друкованих засобів масової інформації, тобто, щоб почати випуск видання, його необхідно зареєструвати в органах Міністерства юстиції України. Хоч такий порядок і викликає критику деяких іноземних спеціалістів у тому плані, що від органу влади залежить чи виходитиме видання, чи ні, але поки що такими є вимоги законодавства України. Сама процедура реєстрації не є особливо складною, але іноді до нас все ж звертаються за роз’ясненнями з цього приводу. Крім того, відповідні підзаконні акти зазнають змін чи не щороку.
Засновником друкованого видання відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» можуть бути фізичні особи незалежно від громадянства, вітчизняні й зарубіжні юридичні особи, а також трудові колективи (на підставі відповідного рішення загальних зборів).
Для регулювання відносин між кількома співзасновниками друкованого ЗМІ щодо його заснування й подальшого випуску укладається установчий договір, яким визначається розподіл обов'язків щодо виробничого, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності видання. Якщо одним із співзасновників є фізична особа, такий договір має бути нотаріально засвідчений. Реєструвальний орган має право витребувати від засновників установчий договір.
Державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації загальнодержавної, регіональної (на дві та більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження здійснює безпосередньо Міністерство юстиції України, а видань місцевої сфери розповсюдження - управління юстиції в АРК, областях, у Києві та Севастополі. Для державної реєстрації друкованих ЗМІ, додатків до них подається заява державною мовою окремо на кожне видання. Заява повинна бути віддрукованою на аркуші формату А4 за підписом засновника (співзасновників), засновники - юридичні особи мають скріпити заяву печаткою.
У заяві про державну реєстрацію друкованого видання мають бути вказані:
1) повна назва юридичної особи - засновника (співзасновника) та/або паспортні дані фізичної особи – засновника (співзасновника);
2) вид видання (газета, журнал, бюлетень тощо);
3) статус видання (вітчизняне – засноване виключно резидентами України, спільне – засноване резидентами України за участю іноземців та/або іноземних юридичних осіб);
4) назва видання (мовою, якою виходитиме);
5) мова/мови видання (одномовне, кількома мовами паралельними випусками, змішаними мовами - декількома мовами в одному випуску);
6) сфера розповсюдження (місцева; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України);
7) категорія читачів (усе населення, дорослі, молодь, діти, інваліди тощо);
8) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість (стисла характеристика: розвиток освіти, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань і т.п.);
9) передбачувана періодичність випуску;
10) обсяг (в умовних друкарських аркушах);
11) формат видання;
12) юридична адреса засновника (співзасновників), його (їх) банківські реквізити (для фізичних осіб - за наявності);
13) місцезнаходження редакції;
14) вид видання за цільовим призначенням (загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, наукове, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, спортивне, юридичне, еротичне, для дозвілля, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, рекламне, для дітей тощо).
Реєструвальний орган має право зажадати також подання документів, якими підтверджується цивільна праводієздатність засновника або співзасновників (дуже імовірно, що реєструвальний орган таки витребує ці документи, тому їх варто готувати й надсилати разом із заявою). Для фізичних осіб засновників (співзасновників) - копію паспорта (перші дві сторінки та сторінки, що містять інформацію про реєстрацію місця проживання). Від юридичної особи:
а) копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, статуту (положення), установчого договору, засвідчені нотаріально;
б) протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів - у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом;
в) установчий договір між співзасновниками (має бути засвідчений нотаріально, якщо одна зі сторін договору - фізична особа);
г) довіреність, доручення (якщо заяву та/або установчий договір підписує особа, якій таке право не надано правовстановлювальними документами).
Орган реєстрації не має права вимагати ще якісь документи, крім заяви та документів на підтвердження праводієздатності.
Також реєстратори просять вказувати у заяві, що засновники зобов’язуються повідомляти реєструвальний орган про зміну юридичної адреси, банківських реквізитів, адреси редакції, виду, програмних цілей або тематичної спрямованості, періодичності випуску, обсягу та формату видання, статусу видання, виду видання за цільовим призначенням, а також зобов’язуються носити відповідні зміни до правоустановчих документів (хоча в ч. 4 ст. 12 Закону про пресу згадується обов’язок повідомляти лише про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновника), та місцезнаходження редакції).
Заява має бути розглянута в місячний строк. За результатами розгляду заяви може бути прийнято рішення про:
1) державну реєстрацію видання;
2) відмову в державній реєстрації (якщо вже існує видання з такою ж назвою, яке виходить тією ж мовою; якщо не пройшло року з моменту ліквідації друкованого ЗМІ; якщо в назві видання вживаються лайливі й брутальні слова, програмні цілі або тематична спрямованість друкованого ЗМІ йдуть в розріз із етично-моральними нормами, спрямовані на пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, розповсюдження порнографії тощо);
3) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію (до трьох місяців);
4) про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ. (на підставі письмового повідомлення засновника (співзасновників), погодженого з редакцією, або рішення суду).
Після прийняття рішення про реєстрацію друкованого видання орган реєстрації надсилає письмове повідомлення про це та вказівку щодо сплати реєстраційного збору, яку треба здійснити протягом місяця. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 17 листопада 1997 р. № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» розмір таких зборів є наступними:
- для друкованих ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн., 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян – 17 грн.);
- для друкованого видання з місцевою сферою розповсюдження в межах АРК, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24 неоподатковувані мінімуми (408 грн.);
- для друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів (238 грн.);
- для еротичного видання - 100 неоподатковуваних мінімумів (1700 грн.);
- для дайджесту – 60 неоподатковуваних мінімумів (1020 грн.).
Друковані засоби масової інформації, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження реєстраційний збір не сплачують, а видання для дітей, інвалідів та зареєстровані за кордоном видання, що видаються та розповсюджуються в Україні, сплачують збір у половинному розмірі.
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації видається після сплати реєстраційного збору та є безстроковим. Розпочати випуск ЗМІ можна протягом одного року з дня одержання свідоцтва.
У випадку заміни засновника або співзасновника (оформляється договором, який подається реєструвальному органові), назви видання або найменування засновника чи співзасновника, мови, сфери розповсюдження видання воно підлягає перереєстрації. За перереєстрацію збір сплачується в половинному розмірі. В заяві про перереєстрацію вказується практично та ж сама інформація, що і в заяві про реєстрацію, тільки з відображення тих змін, які спричинили перереєстрацію, в усьому іншому заява про перереєстрацію має містити елементи й реквізити, аналогічні таким у заяві про реєстрацію видання. До заяви про перереєстрацію додаються документи на підтвердження праводієздатності (див. вище) та копія свідоцтва, яке наявне у засновників на той момент. Практично будь-яке рішення реєструвального органу, в тому числі щодо відмови в реєстрації, її скасування, затягування розгляду документів понад встановлені строки, може бути оскаржено до адміністративного суду.
На запити фізичних та юридичних осіб Міністерство юстиції має право надавати відомості щодо зареєстрованих друкованих ЗМІ.
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації видається після сплати реєстраційного збору та є безстроковим. Розпочати випуск ЗМІ можна протягом одного року з дня одержання свідоцтва.
У випадку заміни засновника або співзасновника (оформляється договором, який подається реєструвальному органові), назви видання або найменування засновника чи співзасновника, мови, сфери розповсюдження видання воно підлягає перереєстрації. За перереєстрацію збір сплачується в половинному розмірі. В заяві про перереєстрацію вказується практично та ж сама інформація, що і в заяві про реєстрацію, тільки з відображення тих змін, які спричинили перереєстрацію, в усьому іншому заява про перереєстрацію має містити елементи й реквізити, аналогічні таким у заяві про реєстрацію видання. До заяви про перереєстрацію додаються документи на підтвердження праводієздатності (див. вище) та копія свідоцтва, яке наявне у засновників на той момент. Практично будь-яке рішення реєструвального органу, в тому числі щодо відмови в реєстрації, її скасування, затягування розгляду документів понад встановлені строки, може бути оскаржено до адміністративного суду.
На запити фізичних та юридичних осіб Міністерство юстиції має право надавати відомості щодо зареєстрованих друкованих ЗМІ.
Необхідно також нагадати, що порядок реєстрації (перереєстрації) друкованих засобів масової інформації може змінитися у разі внесення змін до відповідних норм Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року (в редакції від 11 травня 2004 р.), а також до низки підзаконних актів: Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» (в редакції від 30 листопада 2005 р.), Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації у редакції від 23 квітня 2007 (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 р. № 12/5). Тому перед початком процедури реєстрації необхідно з’ясувати, чи не внесено зміни до вказаних законодавчих актів (тобто чи співпадає остання редакція документа із вказаною вище).
Як співвідносяться ЗМІ та видавець?
Відповідно до ст.1 Закону України від 05.06.97 р № 318/97-ВР «Про видавничу справу» видавнича організація - це підприємство, установа чи організація, статутом якої поряд з іншими видами діяльності передбачено підготовку і випуск у світ видавничої продукції, а підприємство, що надає йому поліграфічні послуги з виготовлення замовленого тиражу видання, є лише виробником видавничої продукції.Відносини між видавцем друкованого засобу масової інформації (газети, журналу), її засновником, редакцією регулюються Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні". Часто виникає плутанина внаслідок того, що поняття "видавець" у цих законах дуже різняться - якщо у статті 28 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" видавець - це "суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору" (тобто тількі друкує видання і не більше), то у Законі України "Про видавничу справу" видавцем справді є "фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання;" У житті видавці періодичних друкованих видань чітко відокремлюють себе від видавців книжок та іншої поліграфічної продукції. Те, що дехто розуміє як під "видавець" насправді, відповідно до статті 21 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" є організація, що здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації, тобто за Законом - редакція друкованого засобу масової інформації. Відповідно до цієй статті:
"Підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.Тобто засновники друкованого засобу масової інформації відповідно до статті 9 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" укладають між собою установчий договір, реєструють відповідно до вимог цього Закону друкований засіб масової інформації, після чого або видають його власними силами відповідно до статті 7 цього Закону, або укладають цивільно-правовий договір доручення з іншою юридичною особою на підготовку і випуск у світ цього видання, а також договір з видавництвом на друкування цього видання (або передоручає укладання цього договору редакції).
Редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затверджену засновником (співзасновниками).
Редакція друкованого засобу масової інформації набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України."
Поняття та правові основи діяльності друкованих ЗМІ
Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні визначені в Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», в якому встановлені основні положення їх організації і діяльності відповідно до Конституції, Закону «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових договорів.
Так, статтею 34 Конституції України кожному громадянинові України незалежно від його професії гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Також, частиною третьою статті 15 Конституції України встановлено, що цензура в Україні заборонена.
За ст. 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
Таким чином, основними характеристиками друкованих ЗМІ є:
- періодичність видання (щонайменше один раз на рік);
- постійна назва, що об'єднує всі випуски;
- державна реєстрація як друкованого ЗМІ.
Відповідно під діяльністю друкованих засобів масової інформації, цей Закон (ст. 6) визначає такі дії, як: збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.
При цьому продукцією друкованого ЗМІ с виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання, підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ.
Діяльність друкованих засобів масової інформації, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону, Закону України "Про підприємництво" та інших актів чинного законодавства України.
Законодавство визначає перелік суб'єктів діяльності друкованих ЗМІ, кожен з яких має свій правовий статус і відповідно є носієм комплексу специфічних прав та обов'язків. До основних суб'єктів діяльності друкованих ЗМІ належать:
- засновник (співзасновники) - особа, яка заснувала засіб масової інформації, або особи, які об'єдналися з мстою спільного заснування видання;
- редактор (головний редактор) - керівник редакції, уповноважений на те засновником;
- редакція - установа, що здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника;
- журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням;
- видавець - суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;
- розповсюджувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого засобу масової інформації.
Слід зазначити, що деякі суб'єкти діяльності друкованих ЗМІ можуть одночасно поєднувати в одній особі функції декількох інших суб'єктів. Так, засновник або співзасновники друкованого ЗМІ може поєднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. А редакція друкованого ЗМІ має право виступати засновником або співзасновником, видавцем, розповсюджувачем.
Однією з особливостей створення друкованих ЗМІ є достатньо широкий, порівняно з іншими видами ЗМІ, перелік осіб, які мають право виступати як засновники. Так, право на заснування друкованого засобу масової інформації можуть мати:
- громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, не обмежені в цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;
- юридичні особи України та інших держав;
- трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).
Юридичні особи можуть виступати як засновники друкованих ЗМІ навіть у випадках, коли цей вид діяльності не передбачений їхніми статутами.
Законодавством установлено гарантії від монополізації друкованих засобів масової інформації, які реалізуються встановленням обмежень щодо засновників загальнодержавних і регіональних громадсько-політичних ЗМІ. Фізична або юридична особа не може бути засновником або співзасновником чи контролювати більше як 5 відсотків таких видань.
Діяльність друкованих засобів масової інформації забезпечується самостійністю її суб'єктів у всіх видах відносин, пов'язаних із здійсненням їх прав і обов'язків. Втручання в діяльність друкованих засобів масової інформації поза межами, визначеними Законом Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", забороняється.
Діяльність друкованих засобів масової інформації у сфері виробництва та розповсюдження реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про рекламу".
Діяльність друкованих засобів масової інформації, пов'язана з передвиборною агітацією чи політичною рекламою під час виборчого процесу або процесу референдуму, провадиться з урахуванням вимог законодавства про вибори та референдуми.
Правові основи діяльності інформаційних агентств
Законодавство України про
інформаційні агентства складають Конституція України, закони України "Про інформацію",
"Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" , "Про
телебачення і радіомовлення", "Про державну таємницю", цей ЗУ "Про
інформаційні агенства”, інші законодавчі акти України, міжнародні договори в
галузі свободи слова та інформації, ратифіковані Україною.
Відповідно до Закону
України "Про інформаційні агентства" (ст. 1), це зареєстровані як
юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання
інформаційних послуг.
Свобода діяльності інформаційних
агентств гарантується Конституцією України та чинним законодавством.
Забороняється цензура
інформації, поширюваної інформаційними агентствами.
Інформаційні агентства не
мають права у своїх матеріалах розголошувати дані, що становлять державну таємницю,
або іншу інформацію з обмеженим доступом, крім випадків, визначених законом, закликати
до насильницької зміни або повалення існуючого конституційного ладу, порушення
територіальної цілісності України, підриву її безпеки, вести пропаганду війни, насильства
і жорстокості, розпалювати расову, національну, релігійну ворожнечу, розповсюджувати
порнографію або іншу інформацію, яка підриває суспільну мораль або підбурює до
правопорушень
Інформаційні агентства не
лише надають інформаційні послуги шляхом поширення інформаційної продукції, а
й створюють власні інформаційні продукти. Адже, згідно зі ст. 5 цього Закону,
діяльність інформаційних агентств включає такі дії, як: збирання, обробка,
творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та
розповсюдження інформаційної продукції. При чому випуск і розповсюдження
інформаційними агентствами власної продукції з метою отримання прибутку з погляду
законодавства розглядається як підприємницька діяльність в інформаційній
сфері.
Продукція
інформаційного агентства - це
матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з
метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави, і,
як правило, є власністю агенства. Основними видами продукції інформаційних
агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.
Продукція інформаційних
агентств розповсюджується за допомогою засобів комунікації, до яких
законодавство відносить: друковані та екранні видання, радіо, телебачення
(кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв'язок
(телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні мережі та інші
телекомунікації.
Інформаційне агентство
може бути створене у будь-якій організаційній формі та має статус юридичної
особи, якого набуває з моменту його державної реєстрації. Мета, завдання,
функції та порядок діяльності інформаційного агентства визначаються
законодавством та його статутом або положенням, яке затверджується засновником
або співзасновниками інформаційного агентства.
1. Перереєстрація друкованого ЗМІ здійснюється реєструючим органом у порядку, установленому для його реєстрації, у разі зміни:
1) засновника (складу співзасновників), у тому числі зміни найменування засновника;
2) назви видання;
3) мови видання;
4) сфери розповсюдження видання.
2. До реєструючого органу подається заява із зазначенням підстав перереєстрації.
- До заяви фізичної особи додаються
- Для юридичної особи такими документами є:
Перереєстрація друкованих ЗМІ
1. Перереєстрація друкованого ЗМІ здійснюється реєструючим органом у порядку, установленому для його реєстрації, у разі зміни:
1) засновника (складу співзасновників), у тому числі зміни найменування засновника;
2) назви видання;
3) мови видання;
4) сфери розповсюдження видання.
2. До реєструючого органу подається заява із зазначенням підстав перереєстрації.
- До заяви фізичної особи додаються
- копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).
- угода між засновником і правонаступником (у разі перереєстрації друкованого ЗМІ у зв'язку зі зміною засновника)
- копія попереднього свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ.
- Для юридичної особи такими документами є:
- засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі;
- протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;
- установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);
- довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлювальними документами).
довіреність, доручення, яке видане фізичною особою, посвідчується нотаріально.
Зміна засновника (складу співзасновників) повинна оформлятися угодою між засновником (співзасновниками) і його правонаступником, укладеною відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів, інших актів законодавства України.
3. Після прийняття реєструючим органом рішення про перереєстрацію для отримання нового свідоцтва засновник повертає оригінал попереднього свідоцтва. Нове свідоцтво видається після надання реєструючому органу відповідного платіжного документа.
4. Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію втрачено, засновник повинен підтвердити факт утрати свідоцтва. Таким підтвердженням може бути опубліковане в друкованому(них) ЗМІ оголошення про втрату свідоцтва, у якому вказуються назва друкованого ЗМІ, засновник друкованого ЗМІ, реєстраційний номер, серія, дата видачі втраченого свідоцтва та констатується факт визнання його недійсним.
5. Адміністративна послуга з перереєстрації друкованих ЗМІ надається платно у розмірі 50 відсотків від установленого реєстраційного збору.
Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання листа, у якому інформовано про прийняте рішення, указано на необхідність сплати реєстраційного збору, зазначено суму реєстраційного збору та банківські реквізити.
Лист надсилається на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, указану у заяві.
Зміна засновника (складу співзасновників) повинна оформлятися угодою між засновником (співзасновниками) і його правонаступником, укладеною відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів, інших актів законодавства України.
3. Після прийняття реєструючим органом рішення про перереєстрацію для отримання нового свідоцтва засновник повертає оригінал попереднього свідоцтва. Нове свідоцтво видається після надання реєструючому органу відповідного платіжного документа.
4. Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію втрачено, засновник повинен підтвердити факт утрати свідоцтва. Таким підтвердженням може бути опубліковане в друкованому(них) ЗМІ оголошення про втрату свідоцтва, у якому вказуються назва друкованого ЗМІ, засновник друкованого ЗМІ, реєстраційний номер, серія, дата видачі втраченого свідоцтва та констатується факт визнання його недійсним.
5. Адміністративна послуга з перереєстрації друкованих ЗМІ надається платно у розмірі 50 відсотків від установленого реєстраційного збору.
Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання листа, у якому інформовано про прийняте рішення, указано на необхідність сплати реєстраційного збору, зазначено суму реєстраційного збору та банківські реквізити.
Лист надсилається на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, указану у заяві.
Комментариев нет:
Отправить комментарий